МИНАЙ(є)
Час іде життя минає
Я згадаю дні проведені в Минаї
Згадаю усміхнуся на хвилинку
Пригадаю як зустрів я свою половинку
Було розчарування було горе
Та зате було кохання море
Та що там море безмежний океан
Надія Голош і Міша Стан
За ці три безцінних місяці
Не зникала усмішка на моїм лиці
Я вперше був щасливий у житті
Ех як хотів би я назад вернути дні оті
Усе що я хотів я мав тоді
Ти була зі мною поруч у радості й біді
Ти подарувала кращі спогади мені
Я буду їх пам'ятати до кінця своїх днів
Тепер я вже не уявляю себе без тебе
Лише ти - це все що мені треба
А більше нічого не треба мені
Таку як ти я бачив лише у сні
Ти є була і залишилася моєю мрією
Такою близькою і недоступною Надією
І не раз я плакав серед ночі
Через твої красиві зелені очі
Бо не хочеш ти не хочеш моєю бути
А я не можу повір тебе забути
Бо ти є на світі найгарніша
Це тобі говорить Стан Міша
Час минає та тільки не любов
Спогади приходять знов і знов
Приходить спогад і не минає
Тому що сильно я тебе кохаю
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 27 апреля 2012 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2015
автор: Міша Стан