З тобою я живу,
Без тебе тільки лиш існую.
Тебе єдину я чомусь люблю,
І чомусь безумно так ревную.
Засумували ручка і блокнот,
За ніжними словами і рядками.
Бо я немовби - ідіот,
Сумую кожен день за вами.
Та буває мимоволі сльози йдуть,
Скорбота серце огортає.
Чому люди так живуть?
Чому й моя гола від вас повертає?
І життя як день мине,
Листки останні опадають.
Й зрозуміємо що головне,
Коли люблячі очі вдома чекають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582990
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2015
автор: 333