Там, де здається, що падати просто.
Де жінки ламають історію,
Комусь знову для вежі бракує зросту.
Тільки
себе
й підкорює.
І у небі для сонця замало простору,
А земля ковтає ставки і ріки.
В космосі - крутиться. Просто рух.
Людська
метушня -
бліки.
І коли зупиняється час уроками
Кожен - в битві за свого бога.
Рух угору - це дихати кожним кроком.
Душами
стелена
дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582683
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Келя Ликеренко