Життя подiбне до дороги,
Яку судилось кожному пройти,
Та позбивати добре ноги
Пред тим як спокiй вiчний свiй знайти.
Дорога почалась весною,
Коли на бiлий свiт з`явились ми,
А там вже лiтньою порою
В дорозi цiй ми разом iз дiтьми.
Дорога ця не дуже рiвна,
Горами в`ється, тягне в болота,
Здається що вона безмiрна,
Не гряне доки осiнь золота.
Наш шлях закiнчиться зимою,
Коли у сивинi вся голова,
Якоюсь датою сумною
Звучатимуть прощальнії слова.
Веде дорога в кладовище,
На тому i кiнчається життя,
В лице морозом вiтер свище
I не вгадать чи є ще майбуття.
02.07.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582151
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Георгій Федорович