повис на місяці
хоче дотягти неба
дзьобом і просити
мокви
тріщить лико
дрижаки зловили
баба казала
класти любистку
голові скорботній
осердю чистотіл
просвітало його
жмутом променів
того прозорника
клав і думав
аби не побачили
горіхів у роті
бо поклав
сховав у пазуху
схоронив так
присвяту тиші
і заїв горіхами
в шкарлупі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581923
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Олеся Новик