[i]Зривав вітер, поцілунки,
Дарував всю ніжність дощ…
Весна вийшла за лаштунки,
Десь ховаючись, між площ…
Знов, вона кохала, осінь,
Розчиняла щем в віршах…
З тонким, ароматом сосен,
Цілувала осінь в снах…
І всі вірші, немов листи,
Все надсилала в небо…
Прохала лиш, відповісти,
А більшого й не треба…
І осінь їй відповіла,
Сивими дощу очима…
Що лиш вона, вже відцвіла,
В її серці, тільки зима…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581810
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Валерій Кець