Як не буде, так і буде,
поки горе – не біда.
Проминуть і час, і люди,
наче у піску вода.
Те, що нило і боліло
відійде у лету снів.
Одягнемо чисте тіло,
перепране від гріхів.
І як ангели літати
буду я, а може й ти.
Будуть юди і пилати
наші душі берегти.
І повірують у себе
від Хоми і до Луки,
як апостоли на небі,
одинокі козаки.
І од Ноя чи Адама
не п’яніючі діди
як до раю і сезаму
будуть ходором іти.
Буде все, що ми хотіли,
поки ще не зрозуміли,
де кінчається межа.
Поки ми не відлетіли
і до Єви, грішним ділом,
усміхається душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581768
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: I.Teрен