Де веселка грає весняним розмаєм
Де в лузі зеленім, щебетання птиць
Душі щедротою, спраглими вустами
Приклади ти долю до її криниць......
Хай вона розкаже,нам про Україну
Скільки ще блукати, доведеться їй?
Рідну Україну, як малу дитину
Розповити треба, й дати їй спокій....
І вона розквітне, у проміннях сонця
В шелестінні вітру,у шумі дібров
Водою напоїть, хлібом нагодує
Лиш би чорні круки, не клювали знов...
Дарами природи-- щедро обдарує
Колосом пшеничним , затужить земля
З льону - дивоцвіту виткає сорочку
Матері дарує ніжне немовля....
Розквітай Вкраїно, квітками калини
Місця, де родились, завжди є святі
Хто рідну домівку, свою забуває
Той долі не знайде, ніколи в житті....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581571
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Олег М.