Абортованим

Мама  чому  без  тебе  я  в  раю  сам  засинаю  на  хмарині?
Я  часто  плачу  та  люблю  хоч  не  дала  життя  дитині.
Не  зловлюсь  ручкою  за  палець,  не  вчують  в  домі  милий  сміх,
Не  скажу  перше  слово  мама  і  не  побачу  я  твій  світ.
І  смак  грудного  молока  ніколи  я  не  буду  знати,
За  те  я  знаю  слово  смерть  яку  був  змушений  прийняти.
Чому  вчинила  ти  так  мама?
Я  ж  твоє  рідне  немовля?
Для  тебе  помилкою  був...
А  тут  я  ніжне  янголя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581361
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Vin Libert