сон падав на повіки
і сипалися вії
ми закарбуємося у
серцях навіки
я теж так ніби
вмію.
не забувайте про зірки.
Ведмедиць я вітаю
кожну ніч
в кишені тільки сірники
чому не йдеш?
іди собі,тут не стовбич
тут протяги з усіх сторін
я так боюсь застуд
і збитих в кров білих колін..
давно не бачились
ого.а ти й не схуд.
іди наосліп.
долонями прикрий обличчя,
дивися,ми як і дорослі!-
ні.але ж карикатура ближча.
маємо право і на по́милку
на цілий ватман любчиків і зайок
сьогодні п'ємо всі горілку-
а завтра їдем до моря
рахувати чайок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581034
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: Звична