Стою я поряд й сльози вже ковтаю
Навпроти образ в бронзі височить
Із гордістю в очах ти споглядаєшь
На неба українського блакить.
А від землі у небо лине пісня
Народжена тобою у душі
Червону РУТУ славить і Вітчизну
І іншіх надихає на вірші.
Ти не скорився, пісню не спинити
Таких немає в Світі ще в"язниць.
І підлий ворог юнака вбиває
І пам"ять хоче стерти з духівниць
Та УКРАЇНЦІ не раби від ДОЛІ
І пам"ять наша береже усе
І Кобзаря, що кликав нас до ВОЛІ
Й пісні твої, що вітер рознесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580730
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2015
автор: denyk