Найперше в багатьох людей це слово,
Промовлене у їхньому житті,
Пізніше будуть в них і ті, й не ті,
Та це набрало статус головного.
Його ми вимовляли у плачу,
Коли чекали допомоги, раптом,
І бігла мама, а за нею татко,
Яким усе, здавалось, по плечу.
І в радості це слово промовляли,
І тугу розганяли тільки ним,
І, не важливо скільки літ і зим,
Від роду нам багато, а чи мало...
Ви здогадались мова йде про що,
Бо слово це в житті найголовніше,
У нього є своя довічна ніша
І біль ятрить, пуста вона якщо.
У нім уся життєва наша гамма
І вся палітра кольорів у нім,
Собою зігріває кожен дім...
Це, найтепліше в світі, слово [b]МАМА[/b].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580097
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2015
автор: Патара