Я існую, неначе в імлі,
На сплюндрованій, грішній Землі.
Животію безцільно тепер
У жорстокому світі химер.
Щось не видно гармонії тут.
Скрізь страждає і мучиться люд.
У скорботі рахую роки.
В голові метушаться думки:
Сновигають, немов павуки,
Часом липнуть там, ніби п"явки,
Смокчуть мозок істоти бридкі,
Знахабнілі, слизькі і в"юнкі.
У молитві проводжу всі дні.
Тільки Бог не поможе мені.
По планеті блукаю сама.
Забирає всі сили пітьма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579720
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Leskiv