Чомусь не вдається зловити час
законсервувати його в банку
З під позаторішніх спогадів
З під завтрашніх сподівань
Чомусь не вдається наздогнати мить
Можливо така ціна молодості
Безнастанно втрачати
Кожну секунду
Щоб потім так же безнадійно жалкувати
Або й ні
Та й для чого жалкувати
Коли
Як не старайся
Час не наздоженеш
Хоч ти бігтимеш за ним
На високих підборах
Чи кросівках
Шукатимеш його в соціальних мережах
На приміських ринках
В пафосній тиші бібліотек
Чи у веселому гаморі дитячих майданчиків
Не наздоженеш
То й нехай
Нехай живеться
Допоки житимеш
Бо життя не законсервуєш
Як молодість
Як час
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579653
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.05.2015
автор: Загублена в собі