[i]І знову плачу я навзрид - ніхто не чує,
Зі мною тут живе лиш сум і біль ночує...
А за вікном гуркоче грім, і дощ , і вітер.
Здається сонце назавжди хтось з неба витер.
Шумить надворі , а в душі сіє дощем,
Повзе у серце звідусіль холодний щем.
Я путаюсь мов в павутинні, в думок полоні
І слізно стукає мені самотність в скроні.
Прогнати б раз і назавжди гірку розлуку
І міцно стиснути й не відпускати твою руку...
[b][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579530
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Nino27