І назад вернути не удасться,
І суд чинити пізно над собою.
Коли втрачаєш все у одночасся,
Надію, віру, душу і любов.
Уже тобі лишився біль загуслий,
І не стопити вже тієї криги.
Дивися вдаль як відлітають бусли,
Чекай, то може прийдуть ще відлиги.
Дивися вдаль, хай біль тебе вартує,
Дивися вдаль – нещасний чоловік.
Ніхто тебе від того не врятує,
Від того, на що сам себе прирік
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579445
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Василь Надвірнянський