В мене очі – як два озера…
Я занурилась в минуле…
Нащо, скажеш, розморозила
Те, що там, на дні, поснуло?
Він водив мене, закохану,
Пелюстками гоїв рани…
Ти завів в світи – непрохані,
Дзеркала́ дістав з туману,
Де правдиві відобра́ження,
Де душа моя – безкрила.
Нелюбов’ю я заражена
Знов сміятися – безсила…
Плачте, очі. Ллється правдою
Дощ кислотний, випікає…
Ні словами… ні порадою…
Ні обіймами… до раю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579296
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2015
автор: Ірина Лівобережна