Мої батьки померли навесні.
Вона прийшла строката, солов"їна.
Стояли сонячні, погожі дні.
Теплу раділи люди і тварини.
Мені на серце каменем лягла
Печаль велика. Біль затьмарив розум.
І лиш тоді збагнути я змогла:
В мою весну ударили морози.
Опало листя радісних надій.
Душа блукала в лабіринтах жаху.
Сумних думок нахлинув чорний рій.
Здавалося, моє життя йде прахом.
Роки минули. Вщух пекельний біль.
У сни мої батьки приходять рідко.
А голову дурманить часом хміль
Печалі трунку, що п"янкий, мов квітка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579063
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.05.2015
автор: Leskiv