Я не кохаю або амбівалентність буття

Я  не  кохаю,  тому  що  це    не  пріоритет
Не  займане  колискою  це  місце
Я  не  люблю,  бо  все  це  фарс,  миттєвість,  нав’язана    є  гра
НІ,  я  не  цинік  гірського  кришталю
І  запах  ночі  колихає  вітер
Він  ніжно  грає,  а  вона  не  проти….
Коли  у  паростку  з’являється  цей  образ
Тече  цей  сік  у  лоно  пра  життя
Натхнення  і  бажання  поруч
Любов  не  є.    туди  не  досягти
Це  шлях  яким  потрібно  жити
Але  я  у  розмірі  натхнення  сподвижнецького  болю
Не  йду  у  прірву  спільного  знаменника  буття
І  гол  забитий  у  ворота  це  стимул  для  майбутньої  вистави
Але  аж  ніяк  не  стимул  для  знаходження  граалю
І  кожен  з  нас  грааль  несе  в  собі  
Відкриє  він  його  чи  ні-питання  це  одвічних  прометеїв
Та    комірчин  своєї  амбівалентної  душі

Епілог  (Приспів)
Не  шукай  кінцевого  значення
Не  будь  апріорі  упевненим  
Не  будуй  домівку  з  догм  
А  заграй  на  струні  морської  хвилі
І  відчуй  себе  багатим  як  король  морський
Грай  на  струнах  бажань

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579033
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2015
автор: Нескорений Цвях