Ти дорікай мені, ти дорікай.
Що вийшло все не так як ми хотіли.
І що роки так швидко пролетіли.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Якщо я навіть від жалю заплачу,
Твої слова я всі тобі пробачу.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
За те що натерпілася доволі,
Що я не зміг змінити наші долі.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Якщо я й завинив перед тобою,
Я ще любов’ю біль твою загою.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай,
За те що я завжди тобою марив,
І що любов’ю світ тобі захмарив.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
Нехай слова твої мене ще мучать,
Біль від любові завжди неминуча.
Ти дорікай мені, ти дорікай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578567
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2015
автор: Василь Надвірнянський