[b][color="#ff00e1"]Цей трепет ніжний, спалахи думок,
Весняний виклик, зорі світанкові...
І кожен день стрибок- вагомий крок,
І кожна фраза схлип чи усміх мови.
Ці ласки вічні - променів печать,
Обійми долі, якщо ти, де треба...
І сліз дощі, коли святі мовчать,
Біль до нуля зведи, бо сили є ще в тебе.
Сам висмикни себе із плину днів,
Як квітку, що не в'яне у букеті,
Щоб щось змінити на своїй планеті.
Зв'яжи сам для веселки перевесла:
У когось світло зникло - хай воскресне!
Весне іде! Несе пакунки змін...[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578235
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2015
автор: zazemlena