Що сниться тобі під ранок
У квітах якої весни
Малюєш вуста вустами
Тумани тумани Десни.
Що сниться, коли куточки
Там щемно здригаються знов
Оресте! ЛюБов! Мій коханий
Спокута моя в жилах кров
Стікає в твої зап*ястки
Голубить шбурляє кипить
Синьо Червоної ласки
Ніч під бузком крепко .. Спить
Спить ..Спить.. Спить..
-І нічого я не сплю, я ось зараз встану, треба піти авто забрати. Там документи, на роботу треба позвонити,щось я переспав..Агов, а він що тут робить?
-Не тубуйтеся Оресте Олександровичу, автомобіль у гаражі, ось ваші документи, телефони пані Діана забрала, що я маю робити?
-Нічого, йдіть каву собі попийте, Ді, тобі не важко?
-Не важко, ходімо пане Вікторе! Я напою вас кавою.
-Ти йди, а він мені ще треба.
-То я вам заважаю?! Я не буду слухати, я закрию очі і нічого не почую, чесне слово.
-Пані Діано, принесіть , будьте такі ласкаві дві кави.. Або, не треба,йдіть, йдіть, я зараз приєднаюсь, о, що це? сили небесні, друга година ,оце закрутило..
-І нічого мені не кажіть...І йому нічого.... А якщо вас не звільнить Орест, то пізніш вас звільню я.. І не женіться у дорозі і не телефонуйте мені, просто напишіть-п.Діано, відчиніть ворота, я привіз вам спасителя,ок?
-Що це у вас тут пасмурно?Діано, якщо ти не хочеш кави, зроби будь ласка милість, почекай на мене десь поряд,ок?
-Добре..Не забудься, що кава подвійна.. Це просто валідол на маслі..
-Я не буду, не хвилюйся..
От так завжди щось переколошматить твою душу, тепер.. Піду, поцілую того мустанга.
Твої очі- велетні птахи
Дай крило, дай у небо злечу
Врятував, не довів до краху
Тобі все все все по плечу..
Ти пробач, що я вчора крихтіла
Щось кололо десь там під ребром
Тепер інші думки , всі без страху
Ось твій цукор, цілую, мій гном..
Як пройшов день..Просто як у казці-птахи співають,та радість на місяць прилипла, ніяк не відлипне,..
-Ді, тебе щось турбує? Ти не хвилюйся, все ж добре, думаєш мені подобається валятись у ліжку, коли треба садити суницю)))
От завтра поїду на роботу, і тебе.. тебе теж відвезу у місто, побігаєш по салончиках, а я тим часом..обіцяю просвітити груди)))може якась гарнюня помітить мої жили))
-Почекай,Оресте, я зараз прийду..
-Доброго дня, чи вечора, до вас поки доберешся))стільки пацієнток ..і всіх залишив без огляду тої опуклості) ну, що тут у вас? Свіже повітря, немає гулу машин, чудасія,як на курорті, ще й така дружина,вмерти й не жити.. Роздягайтесь,..........
Не треба нічого казати, треба просто дихати... тепер не дихати..
Ось так, який гарний слухняний ..дихати .. не дихати..
Тепер тиск.. От і все.. Довга до вас дорога, довга пане.
Я вколю вас, у мене рука трохи згрубіла, не така ніжна як у жінки, та все ж таки я ще щось та можу)))
-Ді, вколи мене ти, що ж даремно хіба їхали, вприсніть того яду у кубик,а Діана справиться..
-Добре, як скажете, Ді то Ді, цікаво ви так на неї))
-Ой, ні лікарю, щось я не можу, щось мене нудить, краще ви,а я вийду трохи на повітря..
-Я теж так вважаю,розумне дитя..
-Лікарю, що з нею? Що з нею? Чому вона впала? Що з нею?..
-Що, що, вона знепритомніла, звідки я знаю що у вас тут, ви тихше тихше, я один тут лікар, а вас двоє і обоє таво... Зараз вона отямиться.. І справді, що це з нею, не приходить до тями, серце в нормі, її знудило,знудило від ліків, вона алергетик? -Є трохи..
-Та не може бути такого, ох, же же... Вона вагітна..
-Що? Що ви сказали? Вона вагітна!? То зробіть щось, зробіть..
-Я вже нічого не можу зробити, погляньте на її щиколотки..
-Ні ні ні ні ні ні !!!!!!!!!!!!!!!!
-Перестаньте, ви ж чоловік, зберіться, на відміну від вас у неї крепке серце, але її треба доставити в найближчу клініку, вона в бреду..
Покличте водія, ми не можемо втрачати часу..
-Ні ні ні ні ні ні!!!!!!!!!!!!!!!
-Ну, що ви, не плачте, матимете ще, втрачаєте-то матимете,повірте старому діду..
-Діано, тобі краще? Тобі краще? Не відводь очей, не закривай очі..
-Оресте, я лечу..
-Ді, люба моя, кохана, куди ти летиш? Візьми мене з собою.. Тримай мою руку, просто тримай, я ніколи не відпущу твою руку..
-Оресте, я лечу, лечу стерильними коридорами, тут стільки діток, вони за склом, вони дивляться на мене величезними янгольськими очиськами і кличуть кличуть, а от ця,, наша, вона кричала- мама мама.. Оресте, я лечу.. стерильними коридорами. Тут такі лабіринти, там де треба звернути вони звужуються , здавлюють тебе, а потім різко кидають в пустку, а пустка розширюється і знову здавлює..
-Лікарю, дайте їй заспокійливе..
-Не хвилюйтесь, вона в бреду, це після наркозу таке буває, це пройде, вона в нормі-серце як годинник, не хвилюйтесь так. Через дві години вже вдома будете, не хвилюйтесь.
Ранок.. І що тобі сниться, миле моє дівча
Може картата спідниця, може вогню свіча
Ранок.. І що тобі сниться, Діано, моя мовчазна
Олені? Біла птиця? Світ неземний, білизна?
-Чуєш спів? Ді, чуєш спів?Тобі краще?
-Чую чую, а ти чуєш?
-Що?
-Я люблю тебе.
О, Боже! Що ще нам треба?! Що треба?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577995
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Ольга Ратинська