Спадок

Я  хочу  жити,  а  не  виживати.
Я  хочу  мати  все,  або  нічого.
Я  хочу  від  кохання  шаленіти,
а  не  існувати  без  такого.
Якщо  сумувати,  то  до  болю,
а  якщо  радіти,  то  без  меж.
І,  якщо  здаватись,  то  без  бою
у  полон  з  любові  збудованих  веж.
Я  з  перлів  днів  нанизувать  буду  намисто,
хоч  дуже  швидко  плинуть  вони.
Та  хай  кожен  з  них  буде  сповнений  змістом.
Долі  такій  не  має  ціни.
І  дітям  своїм  я  у  спадок  залишу
з  любові  кольє,  віри  браслет,
каблучку  надії,  спогадів  низку,
у  мрію  мою  старенький  білет...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577884
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Юраша