Мальва

Вчора  не  мала  інтернету  і  вирішила  пройтися  окугою.  На  узбіччі,  в  травах  і  мусорі,  зладека  замітила  щось  червоне,  і  пішла  на  нього.  Коли  роздивилась,  що  між  тими  відходами  цвіла  розкішна  мальва-не  стрималася,  розплакалась,  чесно.  То  було  так  емоційно,  ніби  вдома  побувала.  Ось  написалося  таке:

Зацвіла  червона  мальва  на  узбіччі,
Як  і  я,  вона  в  далекій  чужині,
Що  ночами  тобі  сниться,  квітко  вічна,
Пелюстки  за  чим  сумують  запашні?
Розляглось  блакитне  небо  над  тобою,
А  навколо  море  й  сад  із  мигдаля,
Ти  на  захід  сонця  дивишся  з  журбою,
Бо  далеко  вже  тепер  твоя  земля.
Як  тобі  живеться,  мальво,  між  пісками?
В  Україні,  знаєш,  вишні  зацвіли?
Й  ти  б  цвіти  могла  між  білими  хатАми,
Яким  вітром  занесло  тебе  сюди?
Ти  чужа,  краси  твоєї  їм  не  видно,
Ну  а  ти  цвітеш,  хоч  сили  більш  нема,
Твоє  листя  обпалив  солений  вітер,
А  коріння  вже  дос  ушує  жага.
Ти  від  нині  оберегом  є  для  мене,
Я  наллю  тобі  студеної  води,
Відживе,  нап'ється  листячко  зелене,
Тільки  ти  живи,  яскравіше  цвіти.
Віриш,  мальво,  я  вже  також  добре  знаю,
Не  лікує  від  розлуки  довгий  час,
Можна  звикнутись  з  усім  в  чужому  краю,
Тільки  рідним  він  не  зробиться  для  нас.
28/04/2015
Н.Хаммоуда

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577856
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.04.2015
автор: Наталя Хаммоуда