Кидає зі сторони в прірву,
а сни - нездійсненні мрії.
Без відповіді залишилась молитва,
та вселенської ейфорії.
Крихти на столі від хлібу -
слова твої нічого не значать.
Падають гучніше слова "тихо",
маючи слова, лиш ранять.
Ніхто не подумає красиво,
після перших людей не модно.
Часто тягне те, що - фальшиво,
а не те, що - благородно.
Спокуса - найсильніший наркотик,
і брудніше нього немає.
Бруднить душу, лиш дотик,
і дотик її ж ламає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577822
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Міша Малюк