"Не вистачає тиші для молитви" - одна з книг відомої поетеси Л. Овдієнко.
Л. О.
Мій шанс в мені зневірився давно.
І був правий – такого не прощають:
Він зранку ще постукав у вікно –
Йому не подали і чашки чаю!
Мене ж тягнула доля за рукав,
Чи по спіралі, чи лише по колу,
І жорна збайдужілі вітряка
Щось видавали сірого помолу.
Та він ще часом озивався – шанс,
Та й пропадав, похитуючи скрушно,
Бо не змогла його щемка душа
Чомусь зі мною гомоніть по душах.
А колія – не вибратись ніяк.
Осібно тим, хто вибратись не сміє…
А потім… Потім виникає знак –
Я впевнений – від самого Месії.
Сказав: « Спини свій надаремний біг.
Може востаннє прагну говорити.
Послухай, що не вистача тобі –
Не вистачає тиші для молитви»
І дійсно – у щоденній ворохбі
Я сам собі бував нерідко лишнім,
Щоб розібратись ревно, далебі,
Мені завжди не вистачало тиші.
І нині я Вам дякую за все.
Я кланяюсь тепер доземно-щиро
За те, що та юдолі карусель
Не затягла до судженого виру.
За радість сподіватись і творить
І осягнуть Його Величність Слово.
Благословляю благодатну мить
І Вашої душі Святу Покрову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577794
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: stawitscky