Коли ти говориш, грає музика,
ноти добровільно підкоряються голосу,
ловлять твої вібрації, навіть супутники,
із досі не вивченого космосу.
Коли ти говориш, замовкає природа,
всі прислухаються до ніжного тону.
Мовчиш для мене, дуже шкода...
адже, голос подібний ясному дзвону.
Коли ти говориш, мені насолод,
квітнуть швидше ромашки білі,
заздрить мені поет Гесіод,
радіє букет із білих лілій.
Говори зі мною, моя квітка!
Говори зі мною, говори!
Мовчи лише рідко, лише рідко.
Всередині мене гори, ясно гори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577559
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2015
автор: Міша Малюк