«Ну, як? Все добре?» - і пішла!
Зі склом в очах, і усміх – маска…
На відповідь – і не ждала
Так собі… байдуже…
Будь – ласка,
Скажіть: навіщо принесла
Моя недоля цю людину,
Коли на поміч я звала
Не просто так – в лиху годину?!
Стою, зіпершись на стіну,
Тамую біль пекучий в грудях…
Помилуй, Боже! Не кляну.
Та тільки… нащо дав це людям?!
Іржа байдужості, в серцях,
Немов би на листах сталевих…
Все буде добре… крізь життя
Ідуть байдужі Королеви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577450
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.04.2015
автор: dovgiy