Я всі стежки засію незабудками,
Щоб всі слова лишились незабутніми.
За усмішкою сльози заховаю,
Що на душі нехай ніхто не знає...
...І подружуся з сонечком: привіт!
Раненько встану, щоб його зустріти,
-Ти сяєш всім вже так багато літ,
-Ч[i][b][/b][/i]и зможеш мою душу обігріти ?
Весняно сонечко всміхнулося мені,
В знак згоди доторкнулося долоні...
Ховала очі я свої сумні...
Там ще бриніли крапельки солоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577424
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Nino27