Жінці.
Я сік твій пив, в тобі я проростав,
Тобою дихав, розквітав у лоні,
Відроджувавсь і знову помирав,
Впірнав у тебе, наче у безодню.
І я літав , неначе в небі птах,
Я із середини тобі дивився в душу,
Тримав гаряче серце у руках,
Немов троянди ніжної пелюстку.
В твоєму тілі я немов зникав,
Ділився в нім на атоми, на порох,
Здавалось, аж до сонця долітав,
Коли із вуст твоїх зривався подих.
Я з неба падав , розбивавсь між трав,
З промінням сонця я стікав росою,
До попелу згорав, кохав..кохав...
А як тобі було тоді зі мною?
26/04/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577216
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: Наталя Хаммоуда