Ти задуми свої звершила,
Ти забрала усе що було.
Лиш мене ти мені лишила,
Ти забрати мене забула.
І я залишився один,
Я без тебе ніяк не звикну.
Уже падаю в бездну годин,
І скоро зі світу зникну.
Ти мені відповіла – ні,
Може вийшло так зопалу.
Уже гаснуть мої вогні,
Дотліваю – стану попелом.
Ти мене сироту згубила,
І тепер я тобі – навіщо.
А клялася колись – любила,
А клялася колись – по вічно.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576999
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Василь Надвірнянський