Хлопчик,
який розвозить по місту квіти
на своєму велосипеді,
не любить дощ.
Дощ псує йому
всі панорами і пастелі
проспектів і площ.
Дощ плутається під ногами
осідає на шпиці колес.
Хлопчик клацає зубами,
а квіти отримують стрес.
Хлопчик
давно живе своїм життям.
Він "вилетів із гнізда" у 18,
поїхав за кордон.
Керуючись лиш власним чуттям,
зняв квартиру,
навчився варити бульйон.
Мама казала:
- Куди ж ти сину, пропадеш!
Хлопчик її не чув,
бо не знав рамок меж.
Хлопчик,
який розвозить по місту квіти,
Ім'я якого ніхто не знає
не доживе до 25-го свого літа.
У нього рак.
Він помирає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576881
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: Катерина Пташка