Минає все, вже липи відцвіли,
Повигинались обважнілі віта.
Дні пролетіли, прошуміли, прогули,
То дощ то спека – аритмія літа.
Тяжіє колос – щедрі божі ласки.
Та мить як день – майнула і нема,
Просто все - а ми хотіли казки,
Всі разом і кожен зокрема.
Як тепер, так було від давно,
Колосся скоро визріє над полем.
Нам споконвіку Господом дано,
Любити це життя солодким болем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576477
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2015
автор: Василь Надвірнянський