Мій син серед тих, хто малює,
У буйному цвіті мою Україну:
Степи неозорі, долини,
І море, і гори, і ніч солов’їну.
Мій син серед тих, хто рятує,
Людей від напа́сті, він учень Сократа.
І тіло, і душу лікує,
Він клятву на вірність давав Гіппократа.
Мій син серед тих, хто цінує
Жіночу красу, неповторну, звабливу,
Перлини кохання палкого,
Що збуджують душу маестро вразливу.
Мій син серед тих, хто шанує
Стареньких батьків. Безпорадні і хворі.
Вони принесли себе в жертву
В години ринкові, лихі і суворі.
Мій син серед тих, хто крокує
У тісній шерензі піхоти морської
Назустріч грозі і негоді,
На захист Вітчизни і долі людської.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576022
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: Володимир Бабієнко