Брук мого міста
Пам'ятає не лише скрип фіакрів чотириколісних
І цокотіння панських підборів
Під джазові ритми на Ринку.
Брук мого міста,
Яким поважні городяни дефілювали стрічати Ліста,
Лоскотав босі ноги злиденних,
Що хвацько гецали під катеринку.
Брук мого міста
Не раз здригався від ляскоту кроків зловісних
І вимуштруваного напору на праву
При кожній сильній долі.
Брук мого міста
Пережив і праведного, і єретика, і атеїста
І врешті махрового комуніста
Та купу іншої юдолі.
Брук мого міста –
Сполучнотканинна оболонка вулиць – живе окістя
Дихає, відчуває, зберігає в пам'яті і мою історію
Як Декалог Мойсеєві скрижалі.
Брук мого міста,
Де б не судилось мені осісти,
Голосом спогадів кличе, і я вертаюсь
Через усі шляхи, колії, магістралі….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575852
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Kalisto