доторкнувся мов вклав у долоню зернятко рису
цей доторк нефритовим листям в мені розрісся
наповнив і зменшився
зменшився стоншався злущився стерся у цятку
а скільки любовей вміщалося в нім спочатку ?
і скільки тепер
таких у мені померло
таких що зі мною сплелися
і я перетворююсь в стебла
і я перетворюють в гілля і віття і листя
(занадто багато втрат для того щоб не молитися)
так тепло і солодко
терном і солодом
терпкістю сіллю смолою золою
(пташко зозуленько серденько золотко)
нащо ти так ?
такт розтинає такт
..
цей доторк - казав - стане моїм натхненням
а натомість я проросла у ньому густою темінню
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575732
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Грушовська Катя