Коли втомлений, і вже без відчуттів
Ти новим бідам відкриваєш двері,
Коли від болю вже не вистачає слів,
Поклич мене в свою оселю.
Як друзі будуть тільки в злагоді,
І час розквітне лиш на мить.
Не потурай ти злу чужому, моді-
Вовкам єства не виправить.
Коли в знемозі, припадаючи до ніг
І в безупинних обертах сансари,
Із сотень не знайдеш рідний поріг
Тобі завжди відкриті мої двері.
Я проведу тебе крізь цілі роки
Водоворіт самотності і болю
Крізь мости і розбурхані ріки
Я обіцяю бути завжди з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575685
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Olana Bilukha