Ти мене проміняла вкотре, розмінявши свій третій десяток,
Не скажу що здивований, адже до цього я звик,
Ти напевно хотіла б зараз вина і солодких фруктів,
Ти напевно хотіла б, аби навіки я зник.
Ти мене не любила, не знаю для кого я створений,
Я не знаю для чого топчусь на цій богом забутій землі,
Зупиніть цю планету , я вами всіма спотворений,
Зупиніть мені час, я заплутався в вашій петлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575649
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Віктор Непомнящий