Лють лютого розтанула морозивом
І молоком – у стовбури беріз.
А горобці, які сіріли прозою,
Римуються цвіріньканням на «біс».
У вікна квітів джміль летить співаючи,
Життя вливає в серце пелюсток.
І, коників малих між трав сідлаючи,
Злітає вітер в небо до зірок.
Життя Весни фільмується годинником.
Гукає Сонце: «Знято!» з-за хмарин,
Згортає декорації вітрилами
До дубля «Завтра» – і в готель «Спочин»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575528
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: ptaha