Давно Андрій вже спочивав
І сонце вийшло із зеніту,
Як цар нараду вже зібрав,
І стали хлопці гомоніти.
Андрія дід взяв слово першим:
« Мій любий сину й ви панове
Чи можемо сидіть без діла,
Коли до нас прийшла біда?
Невже ж закриємо ми очі
На небезпеку в нашім домі?
Хіба дозволимо Моргані
Образити мого внучка?» , –
Тут помовчав і враз продовжив:
« Потрібно нам помізкувати
Та скласти необхідний план…»
На що дали відразу згоду
І слово перебрав вже цар:
« Рідненький батьку твоя правда,
Я пропоную ось таке:
В вогонь не кинемо ми скриньку,
А жмут волосся поміняєм
На шерсті пук мого кота,
Цей кіт рудий як наш Андрійко.
Нехай дарунок віднесе
Своїй хазяйці горбун карлик.
За ним підуть надійні хлопці
І прослідкують до кінця.
А тільки вийде наш горбун
З воріт Моргани злої замку,
Як ми вірвемося туди
Допоки не зійшлись дерева.
І схопимо жорстоку фею,
Коли відставить та, свою
Відьомську, злочарівну палку.
У цьому ти поможеш нам
Мій старий друже чародію,
Нарешті ж магія твоя
За стільки літ тут пригодиться.
Надіюсь, що ще незабув
Своє незвичне ремесло,
І вправний як у ліпші роки.
Чи так це магу мій скажи?», -
Й замовк чекаючи старого.
А той повідав, не баривсь:
«Мій всевельможний государю,
Господарю усього краю,
Я постарів за ці роки
Та справність моя й моя сила,
Ніяк не втратили в собі.
А ще дозволю нагадати,
Що маю учня Арестона,
Цей хлопець майстер всіх чудес,
Такого я іще не бачив.
То ж впевнений, що разом з ним
Здолаю будь-кого на світі.
І Всененависную Фею,
Яку колись давно кохав
І знав як милую Моргану.
Та якось Бог її прокляв…
З тих пір у серці поховав
Я почуття усі до неї…», -
І замовчав, зітхнувши сумно.
Цар ж задоволений таким,
Повів свою розмову дальше:
«Ну що ж, тоді звільнити карлу,
Під охороною тримати,
Навчити як себе вести
І що в подальшому робити.
Підготуватись всім ретельно,
Покаятися у гріхах,
Й отримавши благословення,
Відправитись в нелегкий шлях,
Де небезпека нас чекає,
Через годину виступаєм…»
Усі піднялись й розійшлись,
І почались приготування
До нелегкого їх завдання
Моргану злу перемогти…
. . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574855
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ