У ниx теж є земля своїх предків,
Яку вони бачать щоразу повертаючись з теплих країн.
У них теж є місця - де вони виводять своїх пташенят
З напів-розворушених гнізд...
Дайте їм язики і людською мовою
Вони розкажуть , що вони люблять.
Дайте їм руки і буде записано,
Що бачать вони із своїх висот...
Нам би їх крила та простори вільні
Нам би їх небо - вище за наше
Нам би їх мандри - далекі й тривожні
І вертання додому до справжнього рідного дому
Їм не треба ні компас ні мапи
Вони серцем летять і долітають
Нам би знати
Пісні птахів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2015
автор: Ігор Сас