Скажи, это шутка была? Я копал
целую ночь, как ты мне приказала,
и надо мною смеялись мыши.
Казалось, я видел, как с той стороны
нагревалась листва,
как там собирали в школу детей,
надевая им белые воротнички,
как проверяли, выключен ли утюг,
как жестяною лейкой
поливали петуньи.
И я бы поклялся, что слышал,
как бьётся сердце сквозь глину. Выходит,
я зря растревожил надежду?
Зря листал землю, искал в ней
хотя бы одну светлую строчку?
Поясни мне это, пока я стою
и разглядываю ладонь,
на ней – под самым безымянным пальцем,
где натёрла ручка лопаты, –
наливается зерно янтаря,
словно лампа, ненадолго включённая
в каком-то моём чистилище
моей же рукой.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
--------------------------------------------------------
БУРШТИН
Скажи, то був жарт? Я копа́в
цілу ніч, як ти мені наказала,
миші з мене сміялися.
Здавалось, я бачу, як по той бік
нагрівається листя,
як там збирають дітей до школи,
одягаючи їм білі комірчики,
як перевіряють, чи вимкнули праску,
як підливають петунії з бляшаної
поливалки.
І поклявся б, що чую,
як б’ється серце крізь глину. А виходить,
дарма турбував надію?
Дарма гортав землю, шукаючи в ній
хоч один світлий рядок?
Поясни мені це, доки стою,
роздивляючись власну долоню,
на якій – під самим безіменним пальцем,
де терло руків’я лопати, –
наливається зерно бурштину,
ніби лампа, ненадовго увімкнена
в якомусь моєму чистилищі
моєю ж рукою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574535
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 15.04.2015
автор: Станислав Бельский