Не питай мене нічого,
Тишком очі ти закрий,
Й поцілунок той казковий,
Подарунок буде мій.
І уста що я торкнуся,
Так солодко лиш мені,
І в обіймах окунувшись,
Нагадаю я тобі.
Не питай мене нічого,
Ти без слів все зрозумій,
Й поцілунок палкий знову,
Не забуду я повір.
Не забуду дотик ніжний,
І в обіймах твоїх рук,
Дивним поглядом кохання,
Так безжально й тишком тлів.
Не питай мене нічого,
Не питай мене про те,
Як бувати одиноким,
Й знати те що є десь ти…
Не питай мене будь-ласка,
Ти зіграла в підлу гру,
Все що було лиш є вічним,
Не питай про ту весну.
А.А. Отченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2015
автор: Андрій Анатолійович Отченко