До зоряних небес
Свої здіймаю руки.
Вдихаю вітер цей,
Нектар неначе п'ю.
Я так люблю життя,
Його солодкі муки,
Ці молитви нічні
І таїну мою...
Бог... І Його любов...
Її отак багато!
Якби цей світ її
Збагнути здатним був!
Цей світ - в'язниця, де
Посажено за ґрати
Всіх, зрадив хто любов
І Бога хто забув.
Любов і Бог... Вони
Є не від світу цього.
Є світ любові. Він
Є справжній світ, не цей.
І звідти йде сюди
Буття любові й Бога,
Що робить чарівним
Моє життя усе.
04.04.2015
Донбас
Петро Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574247
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Петро Орлов