* * *
Дякую, мій Боже, що у тиші ночі,
Як передчуваю смуток у душі,
Сила невідома відкриває очі
На красу природи, – й пишуться вірші.
Також, Боже, вдячна, що в своєму слові
Можу описати цю земну красу.
Я вкладу лиш частку щирої любові,
З віршами в висоти душу піднесу.
І в тяжкі хвилини з ними не зламаюсь,
Як торкнеться осінь холодом душі…
Всі про щось постійно Господа благають,
Я, мій Боже, щиро вдячна за вірші.
12.09.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574227
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Martsin Slavo