[i]Я заховаюся у шумному початку,
В бурхливому початку тихих днів,
Де дощ розмиє таїну-загадку:
Чому і як весь Всесвіт скаженів?
І люди заклопотані, щосили
Шукають на останній фільм квиток,
Щоб глянути, як виростають крила
І тонуть в плетиві життєвому з ниток.
Цей latter фільм - життя наше єдине!
І ці моменти, що застигли в голові...
Переглядаючи це все, минуле гине.
Але оновлюється іноді в тобі.
Я хочу заховатися й розмитись
У тихому дощу, що за вікном...
Не думати куди сьогодні дітись,
Від кого закриватися крилом.
Ми тішимось, вбиваємось від цвіту,
Тих спогадів, що схожі на весну
І те, що було, з себе вже не змити
Перемагаючи в собі свою війну.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573844
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2015
автор: Karo