Соняхи, соняхи…

Різним  квітом  у  світі  моя  Батьківщина  прославлена:
І  калина,  і  маки,  й  любисток,  і  рута  п»янка,
Та  про  соняхи  мало  віршів  та  пісень  було  складено,  
Й  оспівати  цю  квітку  повинна  поета  рука.

Як  серпанком  серпневим  сповиті  ті  дивнії  соняхи,
Щедрим  сонцем  зігріті  на  рідній  своїй  стороні,
І  селянськії  руки  вони  пам»ятають  натомлені,
І  розлогі  як  степ  неповторні  вкраїнські  пісні.

Ми  і  гадки  не  маєм  про  те,  що  звичайнії  соняхи,
Що  земля  Українська  зростила  та  сили  дала,
Що  своєї  Землі  благодать  випромінюють  сонячну,
Пам»ятають,  що  в  стеблах  їх  кров  Українська  текла.

Як  солдати  шеренгою  встали:  стрункі  та  суворії,
Рідну  Землю  вони  захищають  як  матір  свою,
Не  пропустять  нізащо  до  неї  ніякого  ворога,
Від  біди  назавжди  захистять  Батьківщину  мою!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573705
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.04.2015
автор: Олена Стасюк