Квіти дитинства

                                                       Порожньо  в  батьківськім  домі,
                                                       Не  живе  ніхто  давно  в  нім,
                                                       Простір  травам,  споришам.
                                                       Та  ступлю  лиш  на  подвір"я,
                                                       Чую  голос,  ненько  твій  я,
                                                       І  щемить  моя  душа.

                                                       Чорнобривці,  рута-м"ята
                                                       Та  барвіночок  хрещатий
                                                       Тут  росли,  -  дитинства  квіти.
                                                       Ніжний  запах  матіоли
                                                       Не  забудеться  ніколи,
                                                       Скільки  на  цім  світі  жити.        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573610
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський