ЦВІТУТЬ ЖИТА

Цвітуть  жита,  цвітуть  жита,
Вбираються  хліба  у  колос,
А  ти  і  досі  молода,
Я  слухаю  чарівний  голос.
Ця  пісня  з  неба  долина,
Це  божество  для  нас  на  двоє,
Іде  весна,  іде  весна,
Серця  не  мають  в  нас  спокою…

Приспів:
Хліба  щороку  нам  нагадують  весну,
Коли  босоніж  ми  бродили  в  чистім  полі,
Коли  збивали  перламутрову  росу,
Від  поцілунку  наші  губи  не  хололи.
Різні  дороги  нам  прокладенні    в  житті,
В  один  кінець  –  назад  не  повернути…
Цвіли  жита,  а  ми  немов  були    святі,
Тепер  вже  жайвора  того  чомусь  не  чути.

Цвітуть  хліба,  бринить  роса,
Та  нашого  немає  сліду,
Лиш  жайвір  в  синіх  небесах
Не  замовкає  до  обіду.
Дороги  різні  пролягли,
Я  пам’ятаю  твої  губи
І  час  коли  були  святі,
Бо  серце  ще  й  понині  любить…

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573345
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Віталій Назарук