А можна, я буду твоїм подарунком Долі?
Твоєю щоденно тепло-ранковою кавою.
Ти просто відкриєш очі, протягнеш долоні,
І я буду поруч, ніжно-вершково-ласкавою.
А можна, я буду твоїм поцілунком Щастя?
Любов’ю насичена, щиро-бентежно-покірна,
Зібрані зорі до ніг тобі віддано класти,
В час, коли тво́я впевненість в со́бі доволі спірна.
Можна, я буду чуттєвим спалахом Пристрасті?
Свіжою-сніжною, різко зім’ятою постіллю,
Криком у тиші, подихом надто уривчастим,
Струмом по венах, туманним у голову пострілом.
Можна, я буду для тебе дзеркалом Вічності?
Щоб наші мрії знаходили вірне призначення,
Була мета рости у тандемі всебічності,
Щоби в дуеті було своє істинне бачення.
Можна, я буду для тебе призначена Богом?
Ще до народження, небом з тобою повінчана,
Радість ділити і горя не знати чужого.
Можна, тобою завершу цю еру із відчаю?
07.04.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573187
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Альбіна Кузів